Люди з покоління в покоління намагаються розгадати загадку: чи існує розумне життя на інших планетах. Для цього використовуються різноманітні прилади, потужні телескопи. Але й досі жодного реального підтвердження існування позаземного розуму немає. Ми зібрали 10 найпоширеніших гіпотез, якими вчені намагаються пояснити чому ж ми досі не знайшли інопланетян.
Думка 1. Земля особлива
Гіпотеза унікальної Землі передбачає, що ланцюг подій, який створив життя на нашій планеті, був настільки складний, що тільки біологічно ідеальний вихор міг би створити його ще де-небудь. Хоча, можливо, існують схожі на землю планети, жодна з них може і не містити в точності необхідні умови для розвитку життя. Іншими словами, ми не зустріли ніяких інопланетян, тому що їх просто немає, або їх настільки мало і вони так далеко, що контакт надзвичайно малоймовірний.
Основним фактором, який робить Землю гостинною для життя, є її довготривалий період відносно стабільних кліматичних умов, обумовлених унікальною орбітою і положенням планети. Якби не наше точне положення відносно Сонця і Місяця, на планеті було б надто гаряче або холодно, недостатньо кисню і надто нестабільні умови, щоб підтримувати життя за межами бактерій.
Палеонтолог Пітер Уорд і астроном Дональд Браунлі були першими, хто представив гіпотезу унікальної Землі. І хоча пройшло вже 15 років з моменту народження гіпотези, а ми знайшли чимало землеподібних планет, вчені все ще впевнені, що шанси існування життя на цих світах надзвичайно низькі.
Думка 2. У будь-якого розумного життя є камінь спотикання
Згідно теорії Великого фільтру, інопланетне життя дійсно існує, але розумне життя не в змозі просунутись технологічно достатньо далеко, щоб винайти космічний зв’язок дальнього радіусу дії або космічні подорожі. Хоча наші сучасні космічні кораблі, супутники і радіо говорять про те, що ми близькі до точки неповернення, можливо, нас неминуче очікує бар’єр або катастрофа, які або знищать нас, або приведуть до деградації технологій.
Ми знаємо, що катастрофічні природні катаклізми періодично навідують Землю, так що цілком можливо, що ці ж події знищують світи повсюди, відправляючи розумне життя назад в кам’яний вік, перш ніж технології зможуть адекватно розвинутись. Або, можливо, ми знищимо себе в ході ядерної війни. Яким би не був фільтр, нас чекають тільки погані новини. Ми не тільки не зможемо зв’язатись з іншими космонавтами, але і помремо, ймовірно.
Є і світлий бік цієї теорії. Деякі вважають, що ми – перші, хто пройде через цей фільтр, тому, швидше за все, станемо домінуючою расою в космосі. І це добре.
Думка 3. Вони пішли зі Всесвіту
Згідно футуристичної гіпотези вищості Джона Смарта, розумне позаземне життя колись існувало в нашому Всесвіті, але стало настільки досконалим, що переїхало в кращі місця. Якщо бути більш точним, інопланетяни розвились настільки, що перестали дивитись на зовнішній космос, а зосередились на внутрішньому.
Концепцію можна порівняти з мініатюризацією, яку ми спостерігаємо в комп’ютерах. Спочатку вони задумувались як величезні технології, що заповняли цілі кімнати, але потім стали меншими (аж до кишенькових), одночасно з цим розвиваючи складність і потужність. Для прихильників теорії вищості розумне життя розвивається в цілому таким же чином, постійно працюючи над більш щільним і ефективним використанням простору, часу, енергії і матерії. В решті решт ми будемо жити і працювати в наномасштабах, поки не станемо настільки малі, що створимо і оселимось в чорній дірі поза цього просторово-часового континууму.
На думку Смарта і інших, чорні діри – кінцевий пункт призначення. Вони позволять ідеальне обчислення і навчання, часові подорожі, видобування енергії та інше. Цивілізації, які не досягають цього, приречені.
Інші космічні істоти теж можуть працювати над власною перевагою, або трансцендентністю. Крім того, слідуючи закону Мура, ці істоти, швидше, досягнуть переважання перш, ніж освоять космос.
Думка 4. Земля не така велика як ми думаємо
Можливо, було б надто гордим думати, що інопланетяни цікавляться нами або нашою планетою. Можуть існувати і більш цікаві населені світи, і розумні істоти швидше будуть витрачати свій час на їх дослідження, а не на Землю. Ця теорія повністю протилежна теорії унікальної Землі: в нашій планеті взагалі немає нічого особливого.
Позаземна цивілізація, здатна пересуватися або спілкуватися на світові роки, навряд чи буде переживати за наше існування – ми ж не розмовляємо з мухами. Крім того, в неї точно будуть свої надзвичайні технології, тому наші нікчемні ресурси їм ні до чого. Якщо їм знадобляться мінерали або інші елементи, їх повно в космосі і без Землі.
Крім того, незалежно від того, наскільки розумні істоти, подорожі на світові роки – непростий подвиг. Які шанси, що вони потратять свою енергію на те, щоб відвідати нас, коли є 8,8 мільярда схожих на Землю планет у всьому Чумацькому Шляхові? Послідовники цієї теорії стверджують, що думати, що Земля – це ласий шматочок, це страждати тим же геоцентризмом, який привів до помилкового переслідування Галілея.
Думка 5. Ми живемо у віртуальній реальності
Можливо, одне із найбільш важких для сприйняття пояснень парадоксу Фермі – це гіпотеза планетарію. Наш світ являє собою форму “планетарію у віртуальній реальності, створеного з метою дати нам ілюзію, що Всесвіт порожній”. Ми не виявили ніяких позаземних цивілізацій, тому що ці позаземні цивілізації не включили це в програму.
Основи цієї теорії ідуть коренями в ідеї Декарта, котрий задавався питанням: “Як ми можемо знати, що світ навколо нас реальний, якщо ми – просто мозок в діжці, котрий думає, що живе в реальному світі?”.
Замість того щоб запихати мозок в діжку, сучасні прихильники цих ідей думають, що ми живемо в комп’ютерній симуляції, створеній розвиненими інопланетянами. Ці прибульці використовують достатньо енергії, щоб маніпулювати матерією і енергією в галактичних масштабах. Тому вони хочуть спостерігати за нами, як за мурахами? Можливо, просто для задоволення, а може, щоб впевнитись, що вони можуть.
Ви здивуєтесь, але філософи і фізики досить серйозно ставляться до цієї ідеї. Вони говорять, що ми швидше виявимось штучним інтелектом в сфабрикованому світі, ніж тими хто володіє власним розумом. Крім того, ми, швидше за все, виявимо симуляцію, так як точно помітимо збій в системі або розробимо адекватний експеримент, щоб підтвердити цю теорію.
Думка 6. Ми живемо в космічній глибинці
Хоча розумне інопланетне життя може існувати, наші планети можуть бути надто далекі одна від одної, щоб комунікації були виправдані або можливі. Земля може бути так далеко від інших заселених світів, що нас можуть просто не помітити. Якщо цього недостатньо, щоб відчути себе одинокими, деякі стверджують, що більшість інших світів знаходяться відносно близько одне до одного і взаємодіють, в той час як ми знаходимось за бортом цієї пангалактичної вечірки.
Корені цієї ідеї сягають математичної теорії, відомої як перколяція, яка описує, як речі стягуються у випадковому середовищі. Якщо взяти теорію перколяції за основу, Всесвіт природнім шляхом сформувався у вигляді великих скупчень і декількох менших областей. Інші розумні істоти живуть у великих скупченнях, а Земля ізольована.
Замість того щоб намагатись вступити в контакт з цими істотами, декотрі, як наприклад Стівен Хокінг вважають, що нам треба зачаїтись. Хокінг каже, що якщо ми отримаємо позаземний сигнал, нам варто бути надзвичайно обережними, не відповідаючи, поки не розвинемось. В протилежному випадку ми можемо повторити долю корінних американців після прибуття Колумба.
Думка 7. Ми поки не виявили їхні сигнали
Вчені Френк Дрейк та Карл Саган стверджують, що "відсутність доказів – це не докази відсутності інопланетян". Полювання на позаземне життя суттєво обмежене відсутністю державного фінансування, яке необхідно, щоб вчені могли дозволити собі широкий арсенал інструментів та ресурсів для відслідковування інопланетян. Історично склалось, що програма пошуку позаземного розуму (SETI) покладається тільки на орендовані радіотелескопи та інше обладнання, яким можуть користуватися на протязі обмеженого часу. Ці перешкоди зробили реальний прогрес практично неможливим.
Є і хороші новини для тих, хто думає, що контакт з позаземним життям – хороша ідея. Радіотелескоп Allen Telescope Array, призначений спеціально для пошуку поземного життя, почав роботу в 2007 році. Цей гігантський телескоп, що складається з 42 окремих 6-метрових телескопів, в значній мірі був побудований завдяки співзасновнику Microsoft Полу Аллену. Після чисельних невдач він нарешті почав робити свою важливу роботу. Якщо щось буде намагатись зв'язатись з Землею, він про це дізнається.
Думка 8. Ми не можемо розпізнати їхні сигнали
Навіть якщо інші планети придатні до життя, чи зможуть ці істоти там розвинутись аналогічно до життя на Землі? Можливо, вони настільки відрізняються від нас, що ми не можемо розрізнити їхні сигнали? Це цілком можливо, якщо згадати, наприклад, про летючих мишей, котрі можуть візуалізувати звукові хвилі, хоча ми бачимо тільки світло. Можливо, інопланетяни і ми оснащені принципово різним набором відчуттів.
Як відзначив космолог і астрофізик лорд Мартін Ріс, “вони можуть заглядати нам в лиця, а ми просто не розпізнаємо їх. Проблема в тому, що ми шукаємо щось, що дуже схоже на нас, володіє подібною математикою і технологіями. Я підозрюю, що життя і розум можуть існувати в таких формах, які ми навіть не можемо уявити”.
Все стає ще складнішим, якщо намагатися зв’язатись з високорозвиненою расою, яка використовує інші методи комунікації (нейтрино, наприклад, чи гравітаційні хвилі), недоступні нашому розумінню технологій. Так само наше примітивне радіо може бути не більш ніж білим шумом для них. Якщо інопланетяни і люди несхожі, малоймовірно, що ми зможемо зв’язатись з ними і вирішити парадокс Фермі – за умови, що ми будемо продовжувати антропоморфізацію інопланетян і чекати, що вони зв’яжуться з нами.
Думка 9. Надорганізми суїцидальні за своєю суттю
Гіпотеза Медеї, придумана палеонтологом Пітером Уордом, говорить, що люди та інші надорганізми несуть в собі зерна самознищення. В деякому роді це добре пов’язується з теорією Великого фільтру, так як передбачає, що ми помремо до того, як зможемо зв’язатись з позаземною цивілізацією.
Гіпотеза названа на честь Медеї з грецької міфології, яка вбила своїх дітей. В нашому випадку планета – це Медея, а ми її нащадки. Ми не хочемо вмирати, але Мати-Земля вимагає цього. Вимирання вбудоване в нашу біологію, щоб гарантувати, що ми постаріємо перш, ніж створимо повний дисбаланс на Землі. Після того як люди стануть невиліковною чумою на планеті, ми створимо щось, що гарантує наш власний кінець.
Уорд вважає, що майже всі попередні масові вимирання були спровоковані живими організмами. Наприклад, він покладає вину за два періоди “Землі-сніжки”, які відбулись мільйони років тому, на рослини, які розповсюдились настільки дико, що поглинули надзвичайну кількість вуглекислого газу. Це привело до глобального похолодання, а відповідно, і до гибелі рослин. Аналогічним чином якщо люди винні в сьогоднішній зміні клімату, немає ніяких гарантій, що наш власний вид зможе вижити.
Коротше кажучи, наші внутрішні самовбивчі годинники зупиняться задовго до того, як ми зможемо отримати шанс поспілкуватись з інопланетянами.
Думка 10. Вони ходять серед нас
Звучить як наукова фантастика, але багато людей впевнені, що інопланетяни живуть і працюють навколо нас. Наприклад, колишній міністр оборони Канади Пол Хеллаєр дав інтерв’ю в 2014 році, в якому стверджував, що на землі живе близько 80 різних видів інопланетного життя. Деякі з них включаючи скандинавських блондинок, виглядають майже ідентично до людей. Друга група, “Short Greys”, більше схожа на інопланетян і переважно переховується від людей.
Хеллаєр не одинокий в своїх переконаннях. Фізик Пол Девіс із Аризонського державного університету та доктор Роберт Трандл із Університету Північного Кентуккі також вважають, що інопланетяни ходять серед нас. Такі люди вже вирішили свій парадокс Фермі – інопланетяни існують і, хочуть люди чи ні, вони серед нас.
Ви ж можете вибрати для себе будь-який з десяти варіантів пояснень.
Немає коментарів:
Дописати коментар