Стоунхендж — величезна кам'яна загадка в самому центрі
Європи. Сьогодні ми знаємо дуже мало про його виникнення, історію і
призначення, але навіть цієї інформації вистачає, щоб зрозуміти: Звичайні люди
ніяк не могли розрахувати і збудувати таку велетенську будівлю… Пропоную Вам
дізнатись про дослідження цієї феноменальної споруди і про гіпотези, що
висуваються різними вченими, стосовно віку Стоунхенджу і його призначення.
Стоунхендж… декілька каменів, курганів, ровів, ям і валів,
але про нього не перестають говорити і історики, і езотерики, ділячись своїми здогадками
і враженнями. Причому ці відчуття і думки не можна порівняти з буденними і
примітивними. Дійсно, про Стоунхендж було немало сказано, однак ще багато чого
потрібно вияснити, щоб розгадати загадку цієї справді дивної споруди.
Стоунхендж — це кам'яна мегалітична споруда. Вона
знаходиться на відстані 130 км на південний захід від Лондона. По кругу вздовж
зовнішнього валу розташовані 56 маленьких поховальних “лунок Обрі”, названих
так на честь Джона Обрі, котрий першим описав їх в XVII столітті. На північний
схід від входу в кільце стояв величезний семиметровий П'яточний камінь. Під час
будівництва Стоунхенджа була прокладена земляна алея між П'яточним каменем і
входом. Були споруджені два кільця із 80 величезних кам'яних глиб блакитного
кольору, котрі, ймовірно, доставлялись за 320 км з Південного Уельсу. На
заключному етапі будівництва була виконана перестановка мегалітів. Блакитні
камені замінили кільцевою колонадою із 30 трилітів, кожний із яких складався з
двох вертикальних каменів і горизонтальної плити, що спиралась на них.
Всередині кільця колись знаходились ще 5 окремо стоячих трилітів, що утворювали
підкову.
Згідно з легендою до зведення мегаліту доклав руку сам
Мерлін, котрий приніс камені з Південно-Західного Уельсу, що славиться
скупченням священних джерел.
Походження велетенського П'яточного каменя пов'язано вже з
іншою легендою. Кажуть, одного разу диявол побачив серед каменів монаха, який
ховався. Перш ніж нещасний встиг сховатись, диявол запустив у нього величезним
валуном, котрий придавив йому п'яту.
Однак вчені дотримуються іншої думки. Так, в епоху
Відродження архітектор І. Джонс припустив, що Стоунхендж збудували древні
римляни.
Середньовічні науковці вважали, що споруда - справа рук
швейцарців або германців.
В XIX столітті вирішили, що тут знаходилось місце сили
друїдів, завдяки якому вони могли здійснювати серйозні ритуали, об'єднавши свої
общинні сили з силами природи — вважалося, що мегаліт розташований на перетині
енергетичних ліній.
Англійський письменник і історик Том Брукс в результаті
своїх багаторічних досліджень зробив висновок, що Стоунхендж входив до складу
гігантської навігаційної системи, що складалась з рівнобедрених трикутників,
вершина кожного з яких вказувала на наступний пункт.
В наш час деякі історики висувають теорію, за якою
Стоунхендж - гробниця Боадіцеї, деякої язичницької королеви. В будь-якому
випадку все сходиться на наявності деякого глибинного сенсу, яким древні
архітектори наділяли свою працю. Адже все-таки, очевидно, не даремно в XVIII
столітті від мегаліту аборигени відколювали кусочки і носили з собою в якості
амулету.
В цілому Стоунхендж являє собою споруду із 82 п'ятитонних
мегалітів, 30 кам'яних блоків, вагою по 25 тон и 5 великих так званих трилітів,
каменів, вага котрих досягає 50 тон. Складені кам'яні блоки утворюють арки, які
служили колись бездоганним вказівником сторін світу.
До недавнього часу вчені вважали, що цей монумент
споруджений у другому тисячолітті до нашої ери проживаючими на Британських
островах племенами для спостереження за Сонцем і Місяцем. Але останні дані
сучасної науки заставляють переглянути багато висновків дослідників. Зараз
археологи зійшлись на думці, що цей архітектурний пам'ятник збудований у три
етапи між 2300 і 1900 рр. до н.е. А нещодавні дослідження цієї території
показали, що люди
жили тут ще в 7200 році до н.е., задовго до створення
Стоунхенджа (до цього вважалось, що раніше 3600 року тут нікого не було).
Ще в 20-х роках минулого століття відомий геолог X. Томас
встановив, що камені для спорудження комплексу доставлялись з каменоломень,
котрі знаходились більш ніж за 300 кілометрів від місця будівництва! Не варто
говорити, що транспортування гігантських кам'яних блоків потребувало
неймовірних зусиль.
В кінці 1994 року професор Уельського університету Девід
Боуен з допомогою новітнього методу визначив вік Стоунхенджа. Виявилось, що він
складає 140 000 років. Навіщо ж древнім людям знадобилося прикладати величезні
зусилля на вирубку, надскладне транспортування, обробку дуже міцних глиб і їх
неймовірне по точності встановлення в строгому порядку? Відповіді на це питання
поки немає...
Відомий астроном Фред Хойл, вивчивши всі геометричні
особливості Стоунхенджа, визначив, що творці цієї споруди знали точний період
Місяця і тривалість сонячного року. За висновками інших дослідників, лунки, які
знаходяться всередині круга, створюваного кам'яними блоками, з точністю
визначають траєкторію полюсу світу 12-30 тисяч років назад!
В 1998 році вчені-астрономи відтворили з допомогою
комп'ютера первинний вигляд Стоунхенджа і провели різноманітні досліди. Їх
висновки виявились для багатьох шокуючими. Виявляється, цей древній моноліт є
не тільки сонячним і місячним календарем, як допускалось раніше, але й являє
собою точну модель сонячної системи в поперечному розрізі. Згідно з цією
моделлю, сонячна система складається не з дев'яти, а з дванадцяти планет, дві з
яких знаходяться за орбітою Плутона, а ще одна - між орбітами Марса та Юпітера,
де зараз розташований пояс астероїдів. В принципі, ця модель підтверджує
припущення сучасної астрономічної науки і повністю узгоджується з уявленнями
багатьох древніх народів, котрі також вважали, що число планет в нашій сонячній
системі дорівнює дванадцяти.
Особливістю всіх древніх мегалітів, є їх незвичайно висока
сеймостійкість. Дослідження показали, що при їх будівництві використовувались
спеціальні платформи, які пом'якшують або повністю гасять підземні поштовхи. На
таких платформах збудовано більшість всіх древніх споруд. Крім цього, такі
фундаменти практично не дають "просісти грунту", що неодмінно
відбувається при сучасному будівництві.
Вченим поки не відомо, хто і для чого спорудив у часи
кам'яного віку цю грандіозну астрономічну обсерваторію. З цього приводу досі
киплять дискусії та суперечки, які навряд чи стихнуть найближчим часом - надто
вже колоритна споруда є предметом їхніх дебатів.
Безсумнівно єдине, ким би не були древні будівельники, вони
володіли просто колосальними знаннями в астрономії, математиці, геології і
архітектурі! І якщо врахувати, що грандіозні монументи і споруди в доісторичні
часи споруджувались практично по цілому світу, то можна зробити висновок, що
ми, сучасні люди, практично нічого не знаємо про власну історію...
Більшість дослідників, розглядаючи Стоунхендж, наводять його
як доказ блискучих астрономічних знань древніх британців. Не виключено, що для
древніх мешканців Британії і півночі Франції мегалітичні будівлі типу
Стоунхенджа були як астрономічними, так і ритуальними спорудами. В них
одночасно з вивченням планет, зірок, сходів і заходів сонця, виконували
захоронення померлих, про що говорять численні могильники та інші обрядові
місця.
Немає коментарів:
Дописати коментар