В кінці 1996 року в тижневику "Індепендент уордінг" з'явилася сенсаційна стаття. Системи ППО Великобританії засікли об'єкт, що наближався з боку Па-де-Кале до англійського побережжя на малій висоті. На запити пілот не відповідав. Потім радари його загубили. І знайшли цей літак тільки на другий день на полі біля дому Марти Кроуфорд. Жінка розповіла, що вона працювала в саду, коли почула гучний звук, що наближався. Вона подивилась в небо і побачила літак, який летів дуже низько. Прямо над будинком його труснуло, після цього літак випустив шасі і приземлився на лузі. З кабіни виліз молодий чоловік у військовій формі. Він оглянувся, і його декілька разів хитнуло зі сторони в сторону, ніби він був п'яний. Льотчик присів на крило і задав дивне питання: "Мадам, заради бога, куди я потрапив?..".
Коли він почув, що потрапив в Англію, зблід і сповз на траву. Марта Кроуфорд зняла з нього шлем і оглянула: він не був п'яний чи поранений, але здавалось, що він марить. Розповідав про повітряний бій з якимись фашистськими асами і просив з'єднати по телефону з командиром полку. Лікар, котрий прибув, доставив незвичайного пілота в військовий госпіталь. Як виявилось пізніше, літак був сильно пошкоджений - кулі в семи місцях пробили обшивку, ледь не влучивши в паливний бак. Експерти, що приїхали з британської бази ВПС, швидко встановили, що перед ними винищувач Р-40 "Кертіс", який був на озброєнні в американців в часи Другої світової війни.
Сам льотчик, якого звали Джон Уокер, прийшовши до тями в госпіталі, розповів неймовірну історію. Він, лейтенант американських військово-повітряних сил, 9 квітня 1944 року в складі ескадрильї прикриття, в якій служив, супроводжував британські ланкастери - важкі бомбардувальники, що йшли бомбардувати об'єкти на окупованій фашистами Бельгії. Три месершміта нав’язали Уокеру бій. Він збив одного, але два інших гнали і обстрілювали його, поки не підбили. Машина почала втрачати керування і була готова впасти в пролив. Пілот відкинув кришку кабіни і вже зібрався вистрибнути з парашютом, як... "Раптом сірий, димний, гуркітливий світ війни ніби взірвався прямо переді мною. Я подумав, що отримав кулю в голову і зараз помру. Втратив свідомість... А коли опритомнів, то літак в крутому піке нісся до землі, мотор працював. Я зміг вирівняти літак тільки на висоті 200 метрів. Тиша заглушила мене: жодного літака в небі! Пропали ланкастери, пропала хмара німецьких повітряних мисливців, пропали і наші винищувачі.
В навушниках - мертва тиша. Якось я дотягнув до берега, що виднівся попереду, де й сів на якомусь полі з пустими баками і майже без свідомості". Коли пілотові повідомили, що на вулиці 1996 рік, то він був шокований. Його перевели в психіатричну спецклініку. Ще через добу, щоб призупинити нездоровий репортерський ажіотаж навколо всієї цієї історії, керівництво госпіталю зробило офіційну заяву: "25-літній пілот-любитель Джон Уокер, власник відреставрованого Р-40 "Кертіс", страждає від нав'язливої форми шизофренічного марення, загостреного повною амнезією, яка раптом вразила його під час польоту. Хвороба безсумнівно, спровокована надмірним захопленням містера Уокера історією авіації. В даний час хворий вважає себе пілотом ВПС США часів Другої світової війни. Зараз він лікується в спеціалізованій клініці без права доступу до нього відвідувачів, здатних викликати загострення хвороби".
Всього- на-всього черговий божевільний?.. Журналіст Джеймс О'Хара провів власне розслідування. І ось що він вияснив: "Літак з бортовим номером Р-0327 дійсно входив в 123-ю ескадрилью прикриття і пропав безслідно 9 квітня 1944 року після початку повітряного бою з трьома "месерами". Його пілотував лейтенант Джон Уокер, фотографію якого нам вдалось відшукати в архівах і перезняти. На правій щоці в нього характерна родимка. У льотчика, що з'явився тут, на правій щоці така ж родинка, а з пілотом Уокером на фотографії з архіву вони схожі, як не можуть бути схожі навіть близнюки! Це без сумніву, одне і те ж обличчя. Крім того, на літаку були свіжі подряпини і пробоїни від куль, я сам до них торкався. Отже, літак обстріляли не 52 роки, а максимум 20 хвилин тому. Крім того, звідки вони могли б взятися у відреставрованого літака?!" Про долю Джона Уокера влада вперто мовчить.
Політ Джона Уокера крізь час був не першим і не останнім. Починаючи з 1976 року відомо щонайменше 274 випадки, коли пілот, вилітаючи на завдання, раптом опинявся в минулому. Датський фізик Покс Хеглунд класифікував всю інформацію, яку вдалось отримати з даних секретних владних архівів. Ось деякі приклади зі списку вченого.
1976 рік. Російський пілот Віктор Орлов повідомив, що, під час польоту на МіГ-25, своїми очима бачив військові дії, що розгортались під крилом його літака. Аналіз його свідчень привів спеціалістів до висновку, що Орлов виявився свідком відомої битви, що відбувалась в 1863 році біля міста Геттісберга під час громадянської війни.
1985 рік. Пілот Військово-повітряних сил НАТО вилетів з бази, розташованої на півночі Європи, і раптом опинився в доісторичній Африці, спостерігаючи на її просторах динозаврів, які паслися.
1986 рік. Російський льотчик Олександр Устімов, виконуючи завдання, раптом виявив, що знаходиться над стародавнім Єгиптом. Пілот побачив одну побудовану піраміду і закладені фундаменти кількох інших, навколо яких метушилась маса людей.
1994 рік. Цей рік був дуже врожайним на схожі випадки. Так, льотчик ВПС США Вітмен, летів над штатом Флорида, і раптом виявив, що опинився над територією, що нагадувала середньовічну Європу. Вітмен повідомив:"Я бачив величезне вогнище і поруч з ним купу людських тіл". Судячи з усього, він потрапив в той час, коли в Європі бушувала чума.
Пілот НАТО, що побажав залишитись невідомим, описав свій короткий, але неймовірний політ над Древнім Римом. Він бачив колісниці на вулицях і Колізей, що виглядав так, ніби його недавно побудували.
Інший пілот (теж не захотів розкривати свого імені) ВПС НАТО розповів про те, як винирнув в самій гущі душного бою, що відбувався під час Другої світової війни. Як союзники, так і німці, за словами пілота, при вигляді сучасного літака розлітались хто куди.
"Описуючи свої подорожі в минуле, - відмічає доктор Хелунд, - пілоти звертали увагу на те, що тривали вони не більше 20 секунд.
Пілоти здійснювали польоти як на надзвукових, так і на дозвукових швидкостях, тобто швидкість польоту ніяк не пов'язана з проникненням в минуле. Жодної подорожі в майбутнє зареєстровано не було". Британський астрофізик Гіберт Гайян висказав припущення, що описані Хеглундом випадки можуть пролити світло на таємницю НЛО. "Можливо, НЛО, що з'являється на протязі всієї людської історії, - це не кораблі прибульців, а ми самі, час від часу випадаючі з сучасного в минуле", - каже він.
Немає коментарів:
Дописати коментар