Таємниця і магія дзеркал. Дивовижне Задзеркалля

Мабуть, дзеркало можна вважати найбільш

чарівним предметом, який винайшло людство.

І справді його здатність демонструвати людині її власне відображення і навколишній світ - хіба це не чудо?

 

Деякі факти з історії дзеркал

Вік найстаріших на Землі дзеркал налічує близько 7 тис. років. До винаходу дзеркального скла в справу йшли камінь і метал: золото, срібло, бронза, олово, мідь, гірський кришталь. Археологи вважають, що найбільш ранні люстерка знайдені в Туреччині – це поліровані шматки обсидіану, віком 7500 років. Проте у жодному з античних дзеркал не можна було розгледіти себе. Зараз побутові дзеркала виготовляють із срібною або алюмінієвою основою. Нещодавно група дослідників вивчила 1500-річне обсидіанове дзеркало з Британського музею. Вони з’ясували, що при його виготовленні використовували сировину з Мексики. Артефакт належав відомому в Англії часів королеви Єлизавети I (1558 – 1603) вченому і “магу” Джону Ді. За допомогою чорних дзеркал практики окультизму намагалися викликати духів і ангелів. Джон Ді ніколи не розлучався з ним.

В історії відомі деякі інші особливі дзеркала, над розгадкою таємниць котрих вчені б’ються дотепер, це стосується не лише їхнього призначення, але й технології виготовлення. Наприклад, дзеркало Багуа, яке має дивовижну здатність відбивати негативну енергію і є одним з головних інструментів для будь-якого послідовника філософії фен-шуй. Форма дзеркала і окремі сектори по боках створюють могутній тандем для приваблення позитивної енергії і відбиття негативної. Як будь-яким інструментом, ним можна скористатися і на благо, і на шкоду. Найголовніше, що у це дзеркало не можна дивитись на своє відображення. Існують таємничі китайські дзеркала з бронзи, які неможливо відтворити сучасними технологіями. Їх було знайдено у декількох давніх китайських гробницях. За своїм виглядом це невеликі диски з бронзовою відображувальною поверхнею. На зворотному боці вони прикрашені ієрогліфами і містичними знаками. Головна загадка цих дзеркал криється у тому, що при попаданні на його поверхню сонячних променів з’являються дивні світлові знаки, які жодним чином не пов’язані із зворотним боком таємничих предметів.

Стародавнє китайське бронзове дзеркало

Японське бронзове дзеркало Ята-но-кагамі, яке означає буквально “зеркало восьми п’ядей” чи точніше дуже велике мідне дзеркало. За легендою, його було створено, щоб виманити богиню краси Аматерасу, яка образилась і сховалася у печері. Коли богиня поглянула у дзеркало і побачила власне відображення, то посміхнулася, і до людей повернулося денне світло. А дзеркало нібито до нині зберігає облік богині. Насправді це дзеркало ніхто із простих смертних не бачив, його добре охороняють як один із символів імператорської влади на території стародавнього храму. Зовнішнього вигляду дзеркала теж ніхто не бачив, оскільки воно зберігається у спеціальному футлярі, який опечатує особисто імператор. Виникнення дзеркала пізнішого часу – дзеркала Челліні, пов’язане з бажанням кожного, особливо жіноцтва, якнайдовше залишатися молодим. За легендою, скульптору Бенвенуто Челліні вдалося створити чарівне дзеркало молодості, першою власницею якого стала Діана де Пуатье, головна фаворитка французького короля Генріха ІІ Французького (XVI ст.). Вважається, що саме це дзеркало допомогло Діані стати єдиною і улюбленою жінкою для монарха, який був молодшим від неї на 20 років, воно також притягувало до неї величезні натовпи прихильників і дарувало вічну молодість. Господинями цього таємничого дзеркала вважаються Айседора Дункан, Марлен Дітріх і Анна Юдік. Можливо саме завдяки йому ці жінки надихали композиторів і поетів і досі вважаються еталонами жіночності.

Магічний кристал

Протягом багатьох століть чаклуни, маги, шамани, вдивляючись у дзеркала, стверджували, що бачать в них образи, недоступні для інших – потойбічний світ, паралельні світи, минуле і майбутнє. Дзеркало вважається могутнім джерелом енергії відображення. В основі цих тверджень лежить вірування про магічний взаємозв’язок між відображенням і віддзеркаленням. Подвійна природа дзеркальної поверхні зачаровувала і змушувала людей задумуватися. Збереглося чимало дивних свідоцтв про властивості дзеркал, повністю ігнорувати котрі просто неможливо.

У кожній країні існують свої забобони, прикмети і ворожба, пов’язані з дзеркалами. Усі ці легенди об’єднує одне: всюди до дзеркала ставляться з деяким побоюванням, вбачаючи в ньому предмет магічний і таємничий. Німці вважають, що дитина до року не повинна дивитись у дзеркало, інакше її переслідуватимуть усілякі нещастя, вона може вирости марнославною, дурною і навіть.. захворіти на епілепсію. Англійці не дозволяють дитині розглядати себе в дзеркалі, вірячи в те, що вона може померти, а японці переконані: близнюки народжуються в тих, хто в дитинстві часто дивився у дзеркало. Сирійські жінки дотримуються власних традицій: дивляться у дзеркало після прийняття ванни, щоб не знати головного болю, проте у темряві бояться навіть кинути погляд у бік дзеркала, щоб не побачити там себе і не збожеволіти. У Швеції давно відомо, що дівчата, які дивляться у дзеркало при свічках, ризикують втратити привабливість: очевидно, частина енергії, концентруючись у променях світла, здатна відходити у дзеркало.

Дзеркальна поверхня відображає насамперед, погляд людини. А очі – відображення мозку або ж більш поетично – дзеркало душі. Поглядом цілком можливо послати негативну програму, здатну вбити. Декілька років тому на канадського мисливця Стіва Мак-Келлана напала ведмедиця. Стів упав на землю, виставив вперед руку з ножем, а сам лютим поглядом впився в очі тварини. Ведмедиця оторопіла, а потім з ревом впала замертво. На її тілі не знайшли жодної подряпини. На думку медиків, причиною смерті став могутній біоенергетичний імпульс з очей людини, який зруйнував нервові клітини в мозку ведмедиці. У 80-х роках ХІХ ст. на острові Сицилія один із жителів Мессіни прославився тим, що його очі мали смертельну силу. Достатньо йому було кинути поглядом на будь-яку людину, як жертва відразу втрачала свідомість, важко захворіла, і згодом помирала. Ніхто не міг пояснити феномену, проте одного разу доля зіграла з його власником злий жарт. Володар вбивчого погляду зупинився біля вітрини магазину, де побачив дзеркало і довго дивився в нього. Незабаром він помер: дзеркало відобразило смертоносний погляд, повернувши удар. Давні греки створили міф, за яким медуза Горгона могла убивати поглядом. Але Персей направив свій щит як дзеркало так, що Горгону знищив її власний погляд.

Німецький вчений Карл фон Рейхенбах в ХІХ ст. стверджував, що випромінювання з очей, відбившись у дзеркалі, може нашкодити здоров’ю. Маги та екстрасенси не люблять дивитись на себе в дзеркало. У кожній людині накопичується негативна енергія, яку вона здатна послати самій собі через дзеркало. У даному контексті йдеться також про енергетику старіння. Тому не варто часто роздивлятись себе у дзеркалі. До речі, у всі часи дзеркало завжди вважалося поганим подарунком. Вважалось, що через дзеркало можна отримати пристріт.

Дзеркала часто використовують для ворожінь та передбачень. У різдвяну ніч у нежитловому і повністю неосвітленому зовнішнім світлом приміщенні дівчата ставили два дзеркала, одне навпроти іншого, і запалювали свічки. При такому розміщенні, коли дзеркала відображаються одне в одному, створюється дзеркальний “коридор”, з країв котрого відображається миготіння свічок. Рівно опівночі, в кінці дзеркального “коридору” з’являється наречений. Лише дівчина його побачить, повинна згасити свічі, бо інакше може статися велика біда. Загалом про правдивість цього ворожіння судити важко, однак обстановка обряду була надзвичайно містична і зловісна, дехто не витримував і втрачав свідомість.

Академік Погодін у книзі “Просто про складні речі” (рос.) наводить наступний приклад: 13 червня 1807 р. Е. Оленіній і її подрузі захотілося поворожити в дзеркалі, як це робили на свята. Подруга сиділа перед дзеркалом у повній тиші і раптом заговорила: “Ось туман сходить зі скла, лісок, піщаний берег. Велика швидка річка. Господи, скільки людей! Війська, табір, піщаний берег, пушки, коні на обох берегах. Відплив човен з того берега, в ній маленький на зріст генерал сидить; ось пліт посеред річки, інший човен приплив, дивись!”. Оленіна стояла позаду крісла подруги і сама все це побачила. “Ось інший генерал зійшов на пліт, він повернувся – Цар!”. Це було за 12 днів до Тільзітського миру між Росією та Францією. Ніхто в Росії тоді не міг знати про майбутню зустріч Олександра Першого і Наполеона на р. Неман.

Під час ворожіння дзеркала, які направлені одне на одного нагадують будову лазера. А ті, хто здійснюють обряд ворожіння, посилають дзеркалам певний сигнал. Більш потужну будову мають дзеркала Козирєва, які використовують з магічною метою. Це збільшувальні чорні дзеркала, де замість амальгами чорна фарба. Темна поверхня поглинає більшу частину видимого світла. Магічне дзеркало відображає тонку енергію, а погляд, який дивиться в дзеркала, отримує здатність до ясновидіння. За допомогою цих дзеркал можна заглянути крізь час і простір, проте це дуже небезпечно і може згубно вплинути на психіку людини.

У чому ж полягає секрет магічної сили дзеркала?

Енергетика дзеркал

Людину оточує аура, породжена біополем, яке можна сфотографувати. Кожен з нас має енерго-інформаційну матрицю – душу. Дзеркало відображає не лише видиму частину тіла людини, але й енергетику душі. А частково й запам’ятовує. Якщо вірити цій теорії, то вона може пояснити чудеса, пов’язані з дзеркалами. А їх немало. Найперше це стосується численних наукових експериментів з дзеркалом. Відомо, що воно здатне викликати галюцинації. Для того, щоб це перевірити, достатньо буде сісти навпроти дзеркала, приглушити світло і розглядати своє відображення. На протязі певного часу виникне відчуття, що обличчя чуже, і з дзеркала буде виглядати фантастична копія обличчя. Досить часто подібні експерименти стають причиною дивних видінь у дзеркалі. В наукових колах цей ефект називається “зустріччю зі своїм я” і успішно застосовується у психіатрії.

Дзеркало є ключем до таємниці. Існує цілий напрям у мистецтві, пов’язаний з дзеркалами. Побачити, що зображено на багатьох анаморфних картинах можна лише у відображенні дзеркала (його засновником був Леонардо да Вінчі).

Загалом прийнято вважати, що одні дзеркала володіють позитивною енергією, інші – негативною. Дзеркальна поверхня начебто здатна вбирати, а потім відбивати енергетику сварок, насильства, навіть убивств, “запам’ятовувати” обличчя, які вдивлялись у нього. Дзеркало, котре тривалий час вбирало у себе негативну енергетику, легко впізнати: воно завжди холодне на дотик і перед ним гаснуть церковні свічки. Власне з цієї причини вірили, що старе дзеркало з багатою історією не варто вішати удома.

Чимало поганих прикмет пов’язано саме з енергетикою дзеркал, зокрема тих, які тріснули або розбилися. І це не випадково: вони мають властивості “гасити” або спотворювати якісь частини енергетичного спектру, відбиваючи без спотворення інші. Ось чому шкідливо дивитись у тріснуте дзеркало: не виключено, що воно посилює і відсилає вам найнегативніші енергетичні діяння. У жодному разі не можна залишати такий предмет вдома: його потрібно позбутись, щоб не накликати якогось лиха. Якщо у когось поганий настрій, мучить недуга, або ж просто видався важкий день, можна провести своєрідне енергетичне очищення: постояти ненадовго біля звичайного круглого дзеркала – і тоді обов’язково полегшає. Якщо ж раптом на когось чекає неприємна розмова чи перебування у колі не надто приємних людей, дзеркало здатне послабити їхній вплив. Для цього слід узяти маленьке кругле дзеркальце, покласти в нагрудну кишеню або закріпити у складках одягу дзеркальним боком назовні. Такий ритуал вбереже від негативних енергетичних ударів, які повернуться тому, хто їх посилав. Захистити може навіть уявне дзеркало: просто слід відокремити себе від співрозмовника уявною дзеркальною стіною, і тоді можливий негатив повернеться до “відправника”. Якщо ж дзеркало “налаштоване позитивно”, то воно здатне привернути до свого господаря удачу. Своєму відображенню у дзеркалі завжди слід посміхатись і бажати всього найкращого, тоді і в реальному житті все складатиметься вдало. Ще один ритуал відомий сьогодні усім: якщо вже вийшов з дому, але необхідно повернутися з на півдороги, у такому випадку, щоб не сталося потім чогось лихого, слід обов’язково поглянути в дзеркало, посміхнутись і побажати собі удачі. Ще одна прикмета, пов’язана із місцем розташування дзеркала. На Сході дзеркала вішали перед входом в будинок для захисту від злих сил. У жодному разі його не слід вішати у спальні, і заборонено, щоб воно відображало ліжко, оскільки, коли людина спить, то вона повністю позбавлена будь-якого захисту, і може блискавично втратити власну енергію. Дзеркало у спальні сприяє побутовим негараздам і сімейним сваркам, може спричинити безсоння, втому, виснаження. Найкраще розміщувати дзеркало у передпокої: воно повинно бути великим, “у повен зріст”, щоб не обрізало вигляд. Дзеркало слід тримати у чистоті, не корчити перед ним гримаси, не сваритися, не заглядати у нього безпричинно або безкінечну кількість разів. Корисно класти дзеркало на підлогу – воно буде відігравати функцію захисного екрану від шкідливих відображень геопатогенних зон. Не можна дзеркало вішати на стелю або направляти його в небо так, щоб відображення не потрапляло до квартири, оскільки тоді позитивна енергетика не буде відображатися.

Світ з іншого боку дзеркала називають Задзеркаллям. З ним пов’язано дуже багато міфічних уявлень, казок. Відповідно до вірувань різних народів, дзеркальні відбиття, двійники, тіні – не оптичні міражі та галюцинації, а цілком реальні тіла з потойбічного світу, здатні і нашкодити, і навіть затягти у своє задзеркалля. Люди здавна завішують або повертають до стіни дзеркала в квартирі, де лежить покійник, оскільки за древньою легендою, крізь відкрите дзеркало душа покійного може забрати когось із собою у потойбіччя. Інше вірування: жага до життя померлої людини може змусити її повернутися і жити у задзеркаллі. Ще один стійкий міф стверджує, що вампіри, привиди, інша нечисть не відображаються у дзеркалі, оскільки вони у цьому світі – лише гості, а дзеркальна поверхня начебто є порталом для входження в інший світ. Проте як виявилось, частково описані вище уявлення предків мають під собою реальну основу.

Відомо, що тріщини у розломі кори можуть призвести до потужних руйнівних процесів, наприклад, землетрусів. Над розколами в корі частіше гинуть літаки, відбуваються катастрофи, у людей з’являється головний біль, навіть галюцинації. Тріщини в інших матеріалах такі ж небезпечні. На думку члена-кореспондента АН Білорусі Вейника, тріщини і кути дзеркал викривляють час і простір, ведуть до полтергейсту. Осколок дзеркала здатен стати причиною навіть передчасної смерті людини. Інші вчені вважають, що полтергейст і є входом в інший вимір. Можливо, саме з цим пов’язані легенди про Задзеркалля?

І насамкінець: дивна історія з “Енциклопедії загадкового і неймовірного” М.Непомнящого (рос.) під заголовком “Двері у Задзеркалля”. У 1989 р. в англійському місті Кент щезнули безвісти двоє підлітків, юнак 15-ти років, і дівчина – 13-ти. Через декілька місяців одночасно (тобто в у той самий момент) зникли ще четверо. Всі вони пропали в Будинку Сміху на міській ярмарці. У 1992 р. зникла пара 18-річних, які так і не повернулися з Будинку Сміху. Навіть поліція Кента

змушена була визнати, що у зникненні молодих людей є багато спільного і загадкового, наприклад, всі вони були знайомі між собою і пропадали в останні четверги місяця. Поліція пов’язувала таємниче зникнення з діяльністю серійного вбивці-маньяка, проте жодних додаткових входів-виходів при перевірці будівлі не знайшли, як і будь-яких інших людських слідів. Здавалося, що зниклі просто розчинилися в повітрі. Після закриття дивного атракціону загадкові зникнення припинилися. Тоді відома британська медіум Дана Форсайт заявила, що може пояснити, що насправді відбулося. Вона стверджувала, що відкрила у Будинку Сміху вхід до іншого виміру, який пролягав через викривлене дзеркало. На її думку, підлітки у якийсь спосіб змогли потрапити до паралельного світу, який, як стверджує медіум, є копією нашого, проте без існуючих проблем. Згодом вони покликали туди своїх друзів. І навряд чи захочуть повернутися назад, у свою реальність.